Лікування остеоартрозу колінного суглобу шляхом багатократної ін’єкції МСК плаценти людини
Мезенхімальні стовбурові клітини (МСК) різного походження є новітнім терапевтичним засобом, який може знизити швидкість дегенерації хряща, покращити відновлення і запобігти або відтермінувати протезування колінного суглоба. МСК здатні диференціюватися в хондроцити, вони також продукують цитокіни та фактори росту, що в цілому мають імуномодулюючу та протизапальну дію, стимулюють ангіогенез, а також індукують хемотакис ендогенних прогеніторів. МСК плаценти людини розглядають як найбільш перспективне джерело для клітинної терапії остеоартрозів (ОА).
Мета дослідження: визначити клінічну ефективність трьох внутрішньосуглобових ін’єкцій МСК плаценти при лікуванні остеоартрозу колінного суглобу
Методи: загалом 33 пацієнти з підтвердженим ОА колінного суглобу другої стадії були включені в це нерандомізоване, відкрите дослідження, яке проводилося на базі Київської міської клінічної лікарні №6 та ДУ «Інститут ортопедії і травматології НАМН України» (зареєстроване на Clinicaltrials.gov під номером NCT04453111). До контрольної групи були включені десять пацієнтів, яким провели три внутрішньосуглобові ін’єкції гіалуронової кислоти (ГК) протягом шести тижнів (по одній кожні 2 тижні). П’ятнадцять пацієнтів у групі МСК отримали три внутрішньосуглобові ін’єкції з 20*106 алогенних МСК плаценти у фізіологічному розчині протягом шести тижнів (одна ін’єкція на 2 тижні). Для оцінки ефекту використовували візуально-аналогову шкалу (VAS), опитувальник індексу остеоартрозу університетів Західного Онтаріо та МакМастера (WOMAC) і магнітно-резонансну артрографію протягом одного року після лікування. Лабораторні дослідження крові проводили до лікування та через півроку після нього.
Якість життя пацієнтів з остеоартрозом колінного суглоба за WOMAC (верхній ряд) і VAS (нижній ряд): 1 рік спостереження; n(контрольна група)=10, n(МСК група)=15; p≤0,01.
Результати: В усіх пацієнтів в МСК групі спостерігалося зростання локальної болі, 10 пацієнтів мали набряк суглобу, і п’ять мали обмеження функціональності суглобу. Всі ці негативні явища зникали протягом 3 -7 днів з застосуванням нестероїдних протизапальних засобів. Не було виявлено важких побічних негативних явищ через 2 тижні після ін’єкції.
Кількість паличкоядерних нейтрофілів та рівень IL-2 у плазмі пацієнтів з ОА на початку та через 6 місяців від початку лікування; n (контрольна група)=10, n (МСК група)=15; p≤0,05.
Значення VAS та WOMAC значно покращилися через 12 місяців після лікування. Товщина хряща не змінювалась в різних точках колінного суглоба протягом 6 місяців. Рівень IL-2 у плазмі крові пацієнтів в групі МСК був значно нижчим порівняно з контрольною групою через шість місяців після лікування. У контрольній групі спостерігалося збільшення кількості та відносного вмісту паличкоядерних нейтрофілів. Висновок: багаторазова внутрішньосуглобова ін’єкція алогенних МСК плаценти при ОА колінного суглоба є безпечною та може призвести до клінічних покращень протягом 1 року спостереження.
